У середньому сучасна людина виробляє від 1 до 1,5 кг відходів на день. Населення Землі вже сягає 7,5 млрд осіб. За нескладними математичними формулами можна дійти висновку, що вже найближчим часом люди будуть боротися за чисте повітря, питну воду (що вже існує в суспільстві) та територію без сміття.
Починати потрібно з уроків екології, на яких школярі дізнаються, чому природі шкодить викинуте на вулицю сміття, що таке “розумне споживання”, як і навіщо сортувати сміття, навчаться виготовляти паперові пакети для продуктів, економити електроенергію, спробують самостійно закласти компост та очистити брудну воду.
Можна поставити у школі контейнери з написами “пластик”, “папір” та “органіка”. Щоб учні навчились сортувати сміття просто під час навчання у школі. Далі школярі почнуть кидати сміття не в одне відро, а в чотири, а зароблені від сортування кошти будуть витрачатися на їхні потреби. Учні самостійно вирішуватимуть, на що саме витрачати «екологічні кошти». Сортуючи сміття у школі, діти стануть прикладом для дорослих та навчать сортувати побутові відходи своїх батьків.
Одним із корисних засобів може стати мобільний додаток "Сортуй", у якому досить детально описується, що і куди здавати і який предмет до якого виду сміття відноситься.
До речі, органіку не можна змішувати з пластиком чи папером, тому що ці матеріали потім брудняться і не піддаються переробці. Головне – це вологу і суху продукцію розділяти. А, наприклад, компостний контейнер “органіка” повинен бути з подвійним дном та краном, щоб звідти витікала рідина. Цей компостний чай дуже люблять кімнатні рослини. До контейнера “органіка” кладуть залишки від овочів, фруктів, рослин, дрібні палички, шматки серветок, відходи від чаю та кави, шкаралупа від яєць, яку треба попередньо пом’яти, залишки каші та інше. Допоможуть у цьому бактерії бокаші, які можна купити у відділі для саду-городу або в будь-яких дачних магазинах.
Втім, ці бактерії не впораються із залишками від м’яса, риби, кістками, пересмаженою олією, жиром чи молочними продуктами, але їхні залишки можна заморозити, а потім віддати на вулиці собачкам чи котикам. Потім утворене бактеріями добриво добре застосовується на городі, в саду чи навіть на клумбі біля школи.
Вміст контейнерів “пластик”, “папір” здавати на вторинну переробку лише до офіційних пунктів прийому. Відповідні місця можна знайти на таких мапах: Epochtimes та Recyclemap.
Детальніше про важливість сортування сміття можна переглянути у короткому відео: Соціальний ролик про сортування сміття.
Існують різні варіанти утилізації відходів з мінімальною шкодою для навколишнього середовища у нашій країні. Давайте розглянемо їх переваги та недоліки.
1. Швидкий та дорогий спосіб позбавитися від відходів – це їх спалювання. Сміттєспалювальні заводи генерують дим, який містить різноманітні шкідливі складники: оксид азоту, важкі метали, кислотні гази та канцерогенний діоксин та фуран. Єдина перевага спалювання сміття – швидкість. Хоча залишки деревини (зламані олівці, лінійки) можна спалювати в шкільній котельні у зимовий період.
2. Захоронення на звалищі, тобто ізолювати відходи від навколишнього середовища. Але ж це не є остаточним вирішенням проблеми. Токсичні відходи потрапляють в ґрунт та воду разом з дощем чи снігом. На звалищах виділяється метан, який шкідливо впливає на стан здоров'я живих істот, крім того легко займається, що є дуже пожежонебезпечним.
Найбезпечніший і прогресивний вид утилізації відходів – вторинна переробка. Сприяє зменшенню площі сміттєзвалищ, уникненню забруднення навколишнього середовища, а також економії природних ресурсів за рахунок використання вторинної сировини. Наприклад, переробка відходів плівки, пластику, ПВХ та інших видів сировини складається з наступних етапів: сировина сортується, дробиться на маленькі частинки, очищується, осушується та йде далі на виробничий цикл. Переробка макулатури також починається із сортування та пресування. Потім здійснюються замочування та дезінфекція, відбілювання та збивання маси в піну, яка перетворюється в пульпу, з якої виготовляють нові види паперу.
Втім, ці бактерії не впораються із залишками від м’яса, риби, кістками, пересмаженою олією, жиром чи молочними продуктами, але їхні залишки можна заморозити, а потім віддати на вулиці собачкам чи котикам. Потім утворене бактеріями добриво добре застосовується на городі, в саду чи навіть на клумбі біля школи.
Вміст контейнерів “пластик”, “папір” здавати на вторинну переробку лише до офіційних пунктів прийому. Відповідні місця можна знайти на таких мапах: Epochtimes та Recyclemap.
Детальніше про важливість сортування сміття можна переглянути у короткому відео: Соціальний ролик про сортування сміття.
Існують різні варіанти утилізації відходів з мінімальною шкодою для навколишнього середовища у нашій країні. Давайте розглянемо їх переваги та недоліки.
1. Швидкий та дорогий спосіб позбавитися від відходів – це їх спалювання. Сміттєспалювальні заводи генерують дим, який містить різноманітні шкідливі складники: оксид азоту, важкі метали, кислотні гази та канцерогенний діоксин та фуран. Єдина перевага спалювання сміття – швидкість. Хоча залишки деревини (зламані олівці, лінійки) можна спалювати в шкільній котельні у зимовий період.
2. Захоронення на звалищі, тобто ізолювати відходи від навколишнього середовища. Але ж це не є остаточним вирішенням проблеми. Токсичні відходи потрапляють в ґрунт та воду разом з дощем чи снігом. На звалищах виділяється метан, який шкідливо впливає на стан здоров'я живих істот, крім того легко займається, що є дуже пожежонебезпечним.
Найбезпечніший і прогресивний вид утилізації відходів – вторинна переробка. Сприяє зменшенню площі сміттєзвалищ, уникненню забруднення навколишнього середовища, а також економії природних ресурсів за рахунок використання вторинної сировини. Наприклад, переробка відходів плівки, пластику, ПВХ та інших видів сировини складається з наступних етапів: сировина сортується, дробиться на маленькі частинки, очищується, осушується та йде далі на виробничий цикл. Переробка макулатури також починається із сортування та пресування. Потім здійснюються замочування та дезінфекція, відбілювання та збивання маси в піну, яка перетворюється в пульпу, з якої виготовляють нові види паперу.