Дійовий засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.
Урок – це час зростання особистості учнів, їх розумового розвитку, творчого мислення. Більш ніж у будь-якій іншій діяльності, в колективній грі виявляються особисті якості кожного учня, формуються стосунки з ровесниками.
В систему дидактичних ігор на уроках включаються такі ігри:
Ø На формування розумових операцій (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення);
Ø Вилучення „зайвого”;
Ø Ігри-інсценізації;
Ø Рольові ігри.
Ігрові елементи дають змогу зацікавити учнів і протягом тривалого часу підтримувати їхній інтерес до складних питань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу дітей не завжди вдається.
Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у незвичайних ситуаціях, що поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія.
Під час гри відбуваються зміни в мисленні, розвивається уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки, доводити доцільність своїх дій. У грі найповніше виявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.
Впроваджуючи гру на початку уроку, збуджується думка учня, надається допомога йому зосередитись і виділити головне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність.
Коли ж учні стомлені, пропонується рухлива гра. Ігри, пов'язані з сильним емоційним збудженням організовуються лише в кінці уроку.
Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення умінь і навичок, розвитку логічного мислення, виховання кмітливості, самостійності, тобто таких якостей інтелектуальної сфери, які характеризують творчу особистість.
Ø На формування розумових операцій (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення);
Ø Вилучення „зайвого”;
Ø Ігри-інсценізації;
Ø Рольові ігри.
Ігрові елементи дають змогу зацікавити учнів і протягом тривалого часу підтримувати їхній інтерес до складних питань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу дітей не завжди вдається.
Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у незвичайних ситуаціях, що поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія.
Під час гри відбуваються зміни в мисленні, розвивається уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки, доводити доцільність своїх дій. У грі найповніше виявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.
Впроваджуючи гру на початку уроку, збуджується думка учня, надається допомога йому зосередитись і виділити головне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність.
Коли ж учні стомлені, пропонується рухлива гра. Ігри, пов'язані з сильним емоційним збудженням організовуються лише в кінці уроку.
Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення умінь і навичок, розвитку логічного мислення, виховання кмітливості, самостійності, тобто таких якостей інтелектуальної сфери, які характеризують творчу особистість.